Як часто ви чуєте «дякую»? Чи не забуваєте дякувати рідним, колегам або ж хлопчині, який притримав двері у метро? А коли востаннє дякували собі? І не кажіть, що немає за що.
Бути вдячним важливо. Навіть у моменти небезпеки, і особливо між ними, коли так бракує позитивних емоцій. Сказати «дякую» — це як впустити трохи світла в укриття. І як би темно не було довкола, воно підсвітить усе хороше, заради чого ми готові боротися.Почніть із дрібниць — подякуйте собі за прогулянку парком після роботи та улюблене морозиво, залиште на холодильнику подяку близьким (ви знаєте, за що); посміхніться і скажіть «дякую» водію маршрутки. Ви здивуєтеся, на що здатна проста звичка дякувати 
Шоста серія із циклу анімованих відеороликів закликає робити дуже просту доступну вправу – дякувати.
Створено ГО «Безбар’єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської.
